Бузок - це листяний чагарник з родини маслинових (Oleaceae) в середньому виростає до 6 м у висоту. Він належить до гемафродітів і запилюється бджолами та метеликами загону лускокрилих. Кора сірого або сіро-коричневого кольору, на молодих стовбурах гладка, а на старих поздовжньо розтріскується. Листя просте, довжиною від 5 до 12 см і шириною від 3 до 8 см, світло-зелене або сірувато-зелене, овальної або серцеподібної форми, цілий край, помітно звужений і загострений кінчик. Вони протилежні або їх три в одній спіралі. Квітки зібрані у в пірамідальні парні волоті, висотою від 10 до 20 см. Бузок цвіте у квітні-травні після того, як з’явиться листя. Квіти двостатеві, довжиною від 6 до 10 мм і шириною від 4 до 7 см. Вони мають дуже приємний запах, який також є досить інтенсивним. Кожна квітка має чотири пелюстки, колір яких може бути лавандовим, рожевим, фіолетовим або білим. Квіти з п’ятьма пелюстками вважаються «щасливими». З’їсти цю квітку - неодмінний ритуал для здійснення бажання. Плоди у бузку - сухі, гладкі, коричневі стручки довжиною від 1 до 2 см, які розділяються на дві частини, щоб випустити чотири коричневі, довгасті, плоскі та крилаті насіння. Вони дозрівають у серпні та вересні. Хімічний склад: бузок містить іридоїди, які є найпоширенішими та найефективнішими фітонутрієнтами, які рослина виробляє для самозахисту, лігнани - суто рослинні метаболіти та інші сполуки, такі як флавоноїди та сесквітерпени. У звичайній бузку були знайдені мінерали та амінокислоти. Результати також підтвердили, що квіти та листя бузку звичайного містять 15 макро- та мікроелементів, найпоширенішим з яких є кремній. В ньому присутні до 15 амінокислот, з яких широко представлені аланін, лейцин, аспарагінова та глутамінова кислоти.Поширення та середовище існування: в природі зустрічається в південно-східній Європі на скелястих схилах. Процвітає на легких або піщаних ґрунтах, середньоважких суглинистих і важких глинистих ґрунтах.