Виробники овочів щороку стикаються з пирієм ( лат. Agropyron repens syn. Elymus repens ), який ще має назву пирій повзучий, пирій звичайний, перійка звичайна. Це один з найбільш стійких бур’янів, який населяє наші сади та городи. Боротися з ним непросто, оскільки він має дуже потужний і розгалужений корінь. Бур’ян настільки агресивний, що задушує всі рослини навколо, позбавляючи їх світла та вологи, і виділяє речовини, що перешкоджають росту багатьох культур. Багаторічна рослина Пирій - багаторічна рослина, і залежно від умов вирощування вона може мати висоту від 20 до 130 см. Зростає на оброблюваних та необроблених площах. Краще підходить для ґрунтів помірної вологості. Він також витримує повені. Його корінь складається з дуже добре розвинених суглобових кореневищ, які простягаються через ґрунт. Кореневища дуже стійкі до посухи та морозів. Він поширюється через ґрунт і на 1 га може бути до 5000 км кореневища перійки. На 1 м² можна знайти до 25 000 бруньок, а маса підземних органів може досягати до 3 кг. Обробляючи землю, сільськогосподарські машини розрізають кореневища на менші шматочки, розкладають їх на ділянці і тим самим підтримують поширення перійки. Цвіте пирій з червня по жовтень. Він дає велику кількість крихітних насінин, які зберігають схожість до чотирьох років. Розмножується вегетативно (кореневищами) та генеративно (насінням). Він може рости на одному місці до семи років. Окрім того, що пирій є різновидом бур’янів, він також є переносником низки захворювань рослин, комах та нематод. Здавна він застосовується в народній медицині для лікування багатьох захворювань, очищення крові від усіх токсинів, пневмонії, стимулює слизові шлунка, кишечника, печінки, підшлункової залози, жовчі. Корінь збирають протягом осені. Дрібні коріння видаляють, а великі добре миють і сушать.