Посів проводиться ранньою весною, на початку квітня, на глибину 1 см, міжряддя 30-50 см, відстань між рослинами у ряду 10 см. У сприятливих умовах лобода сходить лише через 7-14 днів. Її також можна вирощувати з розсади. Молоді рослини готові до посадки на відкритому повітрі, коли у них з’явиться два-три листки. Корінь лободи розгалужений і проникає глибоко в землю. Він характеризується швидким зростанням і може бути зібраний лише через чотири-шість тижнів, коли розвивається розетка з шести-восьми листків. Потім проводять проріджування до 25-30 см. При високих температурах розвиває квітуче стебло, що може досягати 1,5-2 м у висоту. Лобода не утворює насіння так швидко, як шпинат при високих температурах. Бічні пагони можна видалити, і це дозволить краще формувати листя. Запилюється вітром. Цвіте протягом липня, серпня до середини вересня. Насіння збирають з серпня та протягом жовтня. Насінини мають круглу форму, сплюснуті, коричневого кольору і зберігають схожість протягом двох-трьох років, максимум до п’яти років. Щоб мати достатню кількість насіння необхідно залишити від двох до трьох рослин. Насіння збирають восени. Лобода — це рослина, яка любить засіватись самостійно й дуже швидко поселяється в саду. Крім того, це дуже стійка рослина, на яку рідко нападають хвороби. На лободі можуть з’явитися чорні воші. Найбільша проблема в вирощуванні лободи, як і у випадку з іншими шпинатами, полягає втому, що вона належить до групи нітрофільних рослин і накопичує нітрати. Краще уникати надмірного підживлення азотом або вирощувати лободу в системі органічного виробництва.