Альбіція іранська (Albizia julibrissin), відома також під назвами альбіція ленкоранська та шовкова акація підкорює сади. Це листяне дерево з родини бобових. 

Альбіція іранська виростає до 5-10 м у висоту, але її можна обрізати та підтримувати ту висоту, що відповідає простору, в якому вона росте. І зростає вона надзвичайно швидко, майже 1 м на рік. Саме тому це ідеальне рішення для тих, хто не має терпіння і хоче швидко насолодитися тінню. 

Розмножується альбіція іранська насінням пізньою весною або напів здерев'янілими живцями (молоді саджанці бажано захищати). Якщо вирощується з насіння, їх потрібно добре замочити у воді на ніч. 

Потрібно лише 5-6 років, щоб з насіння виросло гіллясте дерево, форма якого відповідає парасольці, щоб під приємною тінню гілок можна було розмістити лавку, стіл, стільці.

Крізь навіс цього дерева проникає достатньо сонячного світла, щоб під ним безперешкодно росла трава. Його листя вдень відкриті, а вночі або при похмурій погоді вони стискаються, ніби сплять. Восени листя жовтіють.

Найкрасивіше воно, безумовно, під час цвітіння влітку — тоді дерево покривається рожево-фіолетовими квітами. Вони мають м’який запах з яскраво вираженими пиляками і з’являються в букетах, саме тому цю рослину часто називають шовковим деревом.

Плід — стручок довжиною 12-18 см, який набуває темно-коричневого кольору пізньої осені і залишається на рослині взимку.

Рекомендується індивідуальна посадка. Дерево добре росте поруч з водними поверхнями. 

Рослина не вимоглива, добре переносить літню спеку. Їй підходить положення повного сонця, вона стійка до посухи і переносить напівтінисте місце (але в такому випадку рясного цвітіння може не бути). Водночас молода рослина потребує захисту взимку, у вигляді, наприклад, джутового мішка. 

Догляд полягає у зимовій обрізці по мірі необхідності та в очищенні газону восени. 

Альбіція іранська стійка до вітру та забруднення.

Вона має короткий термін життя, у своєму природному середовищі в Китаї вона живе лише до 45 років.