Біла лобода широко поширена в Європі й вважається одомашненим в інших місцях світу. Обирає місця багаті на азот. Часто росте як бур’ян у садах, на полях, у занедбаних місцях, уздовж доріг. Може стати значною проблемою на оброблюваних площах, бо це один з найпоширеніших видів бур’янів. Виділення рослини мають гальмівний вплив на ріст сходів пшениці, на ріст кукурудзи, сої та помідорів. Дослідження вмісту важких металів показали, що біла лобода може накопичувати велику кількість міді, цинку, кадмію та свинцю.

Використання

Молоде листя і насіння їстівні. Листя можна їсти сирими або вареними. Вони мають м’який смак, з часом він здається горіховим.

Біла лобода містить 90-130 мг вітаміну С, до 12 мг каротину, калію, фосфору. Оскільки листя містять щавлеву кислоту (у висушеному листі 14-30 %), їх їдять у розумних кількостях, особливо при вживанні в сирому вигляді. Насіння можна висушити, подрібнити й використовувати як добавку до борошна, воно містить до 40 % вуглеводів і приблизно до 13 % білка.

Листя можна готувати разом зі стеблом, просто відокремивши корінь. З нього можна приготувати густий суп або готувати, як шпинат. Воно підходить для овочевого пирога та всіх страв, які в іншому випадку готували б з капустою, мангольдом або шпинатом. Також сире листя можна використовувати у салаті.

З часом, коли рослина стає старшою, її стебло набуває більш конічної форми. У такому разі використовуйте в їжу лише листя