Окрім підгодівлі, рослини також можуть постачатись азотом через азотну фіксацію. Це симбіотичний зв’язок між рослиною і азотфіксуючими мікроорганізмами , які в процесі симбіозу здійснюють зв'язування азоту, який надходить у землю з повітря (атмосфери). Фіксація азоту насправді є процесом відновлення перетворення газоподібної форми азоту з повітря у форму, доступну рослинам, і це аміачна форма азоту. Рослини родини Fabaceae, тобто бобові, мають можливість фіксації, серед яких горох, квасоля, люцерна, соя, конюшина, зелена квасоля. Бактерії беруть цукор з рослин і дають аміачний азот Вузлові бактерії розвиваються в корені бобових . Вони використовують цукри, які рослини виробляють в процесі фотосинтезу , а взамін постачають своїм бактеріям-хазяїнам аміачну форму азоту. Ця форма симбіозу сприятлива як для рослини (господаря), так і для бактерій. Для того, щоб фіксація пройшла успішно, необхідний спеціальний штам бактерій, а це означає, що не всі бактерії мають здатність фіксувати азот. Бактерії з роду Rhizobium можна знайти в ролі закріплювачів азоту, а ті, що знаходяться в корені бобових, розвивають вузлики, в яких живуть бактерії, що фіксують азот. Кількість бактерій залежить від штаму та типу врожаю Вузлові бактерії розвиваються в області кореневої шийки та вторинних вен на глибині близько 15 – 20 см. Їх кількість змінюється залежно від штаму бактерії та культури, на якій вони ростуть, і на це впливають і інші фактори (вологість, температура, значення pH, тобто кислотність ґрунту, фізичні та хімічні властивості, наявність кисню та аерації ґрунту. Азото- закріплюючі бактерії збільшують врожайність приблизно на 20% .