Портулак (Portulaca oleracea)  - дика рослина, поширена в садах, дворах та на луках. Портулак багатий мінералами та вітамінами, серед усіх зелених рослин він містить найбільше гамма-ліноленової кислоти, яка належить до омега-3 жирних кислот.

Завдяки багатому вмісту поживних речовин тривале вживання портулаку нарівні зі збалансованим харчуванням може запобігти розвитку хронічних захворювань.

Портулак - вирощування

Він відомий як витривала рослина із товстим зеленим листям, що є звичайним бур’яном у будь-якому саду або на зелених ділянках. 

Портулак дуже популярний у багатьох країнах Азії, Центральної Америки та Європи, де його їдять як зелений овоч. Вважається, що портулак виник і поширився ще 4000 років тому, і був частим гостем на столах у Римській імперії.

Він стійкий до високих і низьких температур і посухи, а також не вибагливий до грунту.

Поживний склад 100 грамів портулаку:

16 калорій,

3,4 г вуглеводів,

1,3 г білка,

0,1 г загального жиру,

вітаміни: ніацин, фолат, пантотенова кислота, піридоксин, рибофлавін, тіамін, вітамін А, вітамін С,

електроліти: натрій і калій,

мінерали: кальцій, мідь, залізо, магній, фосфор, селен, цинк.

Портулак - одна з рослин із найвищим вмістом жирних кислот омега-3. На відміну від риб’ячого жиру, портулак не містить холестерину.

Показано, що омега-3 жирні кислоти, такі як альфа-ліноленова та гамма-ліноленова, захищають від серцево-судинних захворювань, запальних процесів або розвитку пухлин. Крім того, здорове співвідношення жиру в організмі призводить до тривалого захисту від розвитку різних хронічних захворювань.

Портулак містить багато активних рослинних компонентів, таких як попередник вітаміну С, альфа-токоферол, та бета-каротин, який синтезується в організмі у вітамін А.

Примітка: Людям, у яких є камені в нирках, слід уникати портулаку, оскільки в ньому міститься щавлева кислота. Щавлева кислота утворює з кальцієм комплекси у вигляді солей, що може підвищити ризик розвитку каменів у нирках.