Тютюн справжній (Nicotiana tabacum L.) добре пристосовується до клімату та ґрунту, але його морфологічні властивості змінюються залежно від умов вирощування. Більш слабкий тютюн містить менше 1% нікотину, середньо сильний — від 1 до 2% і міцний — більше 2%. У хорошому тютюні не повинно бути більше 8% білка, оскільки він менше горить, має неприємний запах, гіркий смак і спричиняє кашель. Тютюн вирощують заради його листя, яке після сушіння, сортування та бродіння служить основною сировиною для виготовлення сигарет, сигар та інших подібних продуктів. Він заспокійливо впливає на центральну нервову систему людини завдяки специфічній та складній фізіологічній дії. З хімічних складових частин листя найважливішим є нікотин, надзвичайно токсичний алкалоїд, який при курінні або іншому помірному потраплянні в організм людини чинить заспокійливу чи подразнювальну дію залежно від стану нервової системи. Інші інгредієнти листя, такі як ефірні олії, смоли тощо, також сприяють отриманню насолоди. Чистий нікотин отримують із листя та відходів тютюну, який слугує побутовим інсектицидом та засобом захисту рослин (нікотинол) і сировиною у фармацевтичній промисловості. Морфологічні властивості тютюну Корінь веретеноподібний, добре розвинений і має хорошу всмоктувальну силу. Він проникає в ґрунт на глибину 1-2 м і поширюється до 80 см. Стебло прямостояче, циліндричне, розділене на коліна (вузлики) і міжвузля, вкрите волосками. Він виростає від 0,5 до 3 м. Листя розвиваються на колінах (бульбочки), вони можуть бути сидячими або з коротким черешком, у формі серця, яйцеподібні, еліптичні та ланцетні. На одній ніжці може розвинутися 20, 30 і навіть 100 листків. Вони покриті залозистими волосками та містять смоли й ефірні олії, важливі для якості та аромату тютюну. Квітки мають рожевий, білий або жовтий колір і утворюються поодиноко або частіше гронами у верхній частині головного стебла та сім’ядолями, що утворюють щиток.