Фіалка - багаторічна весняна рослина з потовщеним і коротким коренем, з якого виходять надземні стебла.

Фіалка запашна (Viola odorata L.) - прекрасна рослина з прекрасними запашними квітами, які ми часто даруємо коханим. Водночас це і лікарська рослина, яку люди використовували з давніх часів для лікування різних хвороб. Рослина також відома під назвами фіалка, ароматна фіалка, синя фіалка, запашна фіалка...

Листя у неї округлі до широкояйцеподібні, з серцеподібною основою на 1 - 5 см довжині стебла. Квітка має синій або фіолетовий колір, рідше білий, п’ять пелюсток приємного запаху. Плід - сагайдак із крихітним насінням. Крім живця, фіалка розмножується також насінням. Росте на луках, уздовж доріг, струмків, у садах, на полях, на лісових галявинах тощо. Цвіте в березні та квітні, а іноді й восени.

Вона містить саліцилову кислоту, алкалоїд віоли, ефірну олію та деякі солі, вітамін С та каротин. Корінь містить сапоніни, схожі на первоцвіт, тому його використовують для пом’якшення слизу та полегшення кашлю.

Для лікування використовують лист, квітку, корінь і насіння, а іноді й всю рослину з коренем. Квіти збирають навесні під час цвітіння, і ми швидко їх сушимо у теплім місці, щоб зберегти колір. Листя збирають після цвітіння, а насіння - після дозрівання.

Застосовується при лікуванні астми, трахеї та бронхів, очищає кров, при туберкульозі, головних болях, катарі кишківника, для седації (при істерії, депресії, серцебитті, безсонні). Загоює хвороби очей (запальні стани та інфекції).

Колись свіже листя змочували оцтом і клали на лоб або потилицю проти мігрені та головного болю. Свіже листя також розміщують на різних болючих набряках тощо.