Горобина звичайна ( Sorbus aucuparia L.) - це несправедливо занедбане плодове дерево, яке виростає до 15 м, а іноді до 20 м. Зростання відбувається найбільш інтенсивно, поки дерево молоде, і уповільнюється, коли дерево доросле (дерева більше 80 років - дуже рідкісні). Плодоносити горобина починає приблизно у віці близько 20 років, і хороший урожай припадає майже на кожен рік. Хоча зараз горобиною звичайною нехтують і немає великих плантацій цього цінного виду, протягом всієї історії існує багато записів про значення горобини в різних країнах і районах, де вона широко поширена. Горобину, як швидкозростаючий і товарний вид лісового плодового дерева можна висаджувати на занедбаних пасовищах та інших ділянках. При вирощуванні плантацій горобини на кращих ґрунтах, можна висадити 3000 штук саджанців на га (мінімум 2500 саджанців / га). Враховуючи те, що існує кілька різновидів горобини, які характеризуються якісними плодами, використання цього виду як плоду заслуговує більше уваги, ніж зараз. Частіше за все, горобину прищеплюють на таку основу, як чорноплідна горобина. Таким чином можна висадити 500 плодових дерев на га, з відстанню посадки 4 м в ряд і 5 м між рядами. При повному врожаї, залежно від сорту та умов вирощування, можна очікувати врожайності від 7,5 до 15,0 т / га. Рекомендується вирощувати кілька різновидів дерев, з одночасним цвітінням, щоб сприяти закріпленню плодів та поліпшенню їх якості. Горобину можна також використовувати як основу для щеплення груш та айви. Груша, щеплена на основу горобини, починає плодоносити вже на четвертий рік після щеплення, а плоди мають хороший розмір і смак. Горобина має ряд властивостей, що дозволяють використовувати її в проектах озеленення: рясне цвітіння, ароматні квіти (що дуже цінно для бджіл), красиві плоди, які довго залишаються на дереві навіть коли листя опадає.