Якість зрошувальної води в тепличному виробництві відображається в трьох найважливіших аспектах: фізичному, біологічному, хімічному. Фізичні властивості води відображаються через її температуру та кількість твердих частинок. Щоб не піддавати рослини температурним ударам, під час поливу вода повинна бути максимально наближеною до температури ґрунту та повітря в теплиці. Зазвичай ця температура коливається між 20-25 °C. Вода для зрошення в тепличному виробництві не повинна бути холоднішою, ніж 12 °C. Якщо використовується вода зі свердловини, її слід наливати в бочки як мінімум за 12 годин до поливу, щоб нагріти її. Біологічна якість води відображається у відсутності різних патогенних мікроорганізмів, які можуть спричинити захворювання рослин. До того ж присутність цих мікроорганізмів може додатково забруднити ґрунт, підвищивши вологість і температуру, створити ідеальну зону для їх дії та розвитку. Хімічна якість води вимірюється за допомогою декількох параметрів. По-перше, за наявності або відсутності солей певних мінералів, які можуть прискорити засвоєння рослинами поживних речовин або запобігти цьому процесу. Наявність солей визначається електричною провідністю води, виміряної за допомогою солеміра. Чим вона вище, тим більша кількість розчинених у воді солей і навпаки. Щоб абсорбувати воду та через неї поживні речовини бути придатними для рослини, це співвідношення повинно бути в певному діапазоні оптимального значення. Видалити велику кількість солі з води можна за допомогою хорошого дренажу та поливу з дещо більшими нормами поливу, щоб вимити зайву кількість солі на більш глибокі пласти ґрунту та зробити їх недоступними для рослин. Значення рН води визначає лужність або кислотність води. Оптимальне значення рН для поливу є слабокислим або нейтральним (6-7 рН): саме таке значення демонструє найкращі умови для поглинання води та поживних речовин.