Збір листя любистку слід проводити на початку літа, до цвітіння. Листя не підходять для сушіння, але свіже листя можуть заморозити.

Насіння збирають, коли воно стане коричневого кольору. Парасольки з насінням любистку збирають в суху погоду і зберігають в паперовому пакеті. Його слід перевернути і висушити в добре провітрюваному і сухому місці.

Корінь збирають восени на другий-третій рік і сушать.

Його часто приймають разом з іншими рослинами з сімейства Apiaceae для лікування органів травлення та дихання. Любисток надає лікувальну дію пацієнтам із кишковими спазмами, крім того, що є сечогінним засобом, він також використовується як шлунковий, вітрогінний та легкий відхаркувальний засіб. М’який чай із висушеного листя любистку використовують для полоскання горла при ангіні та проти лихоманки. Корінь любистку допомагає при захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів, лікує подагру та полегшує ревматичний біль. Застосовується у виробництві лікерів та в консервній промисловості, а також у кулінарії як пряність та доповнення до страв. Любисток - улюблена ароматична рослина, як в Україні, так і в Європі. Частини рослини мають характерний і приємний смак, тому здебільшого їх використовують як пряність.

Надлишок любистку може завдати шкоди

Доза понад 400 мікрограмів на день може спричинити отруєння та призвести до подразнення шкіри голови та нігтів. Застосування менших доз любистку, ніж зазначено, протягом більш тривалого проміжку часу може призвести до підвищеного ризику розвитку діабету, тому вживання будь-якої більшої кількості любистку без нагляду лікаря не рекомендується.