Кавун (Citrullus lanatus) — овоч із сімейства гарбузових (Cucurbitaceae), який часто вважається фруктом завдяки своєму солодкому смаку. Це однорічна рослина, родом з Азії, яку культивували в Стародавньому Єгипті, і навіть, знаходили в гробницях фараонів. Існують різні сорти Кавуна, і всі вони виростають із насіння й розвиваються на землі до 2,5 м. Листя сіро-зелені та покриті пухнастими волосками. Квітки жовті, чоловічі та жіночі, які запилюються бджолами, для цього вулики розміщують на великих плантаціях, щоби полегшити запилення. Плоди великі, округлі або довгасті. Кора гладка, тверда, з нижньої сторони жовта, коли дозріла і здорова, а решта смугасто-зелена, від темно-зеленого до чорного. Поширені сорти з червоною м’якоттю, але можуть бути й з оранжево-білим чи жовтим кольором. У жовтого кавуна менше насіння, але його шкірка твердіша й сухіша за звичайну. Проте, важко відрізнити жовтий і червоний кавуни, оскільки вони однакові зовні. Жовтий Кавун за хімічним складом схожий на червоний, але не містить пігменту лікопіну. Через відсутність цього потужного антиоксиданту жовті кавуни не настільки ефективні в боротьбі зі шкідливими радикалами. Кавуни складається на 92 % з води, вони мають солодкуватий аромат, який чимось нагадує мед. Жовтий кавун набагато солодший звичайного червоного. Кавун — це низькокалорійна їжа й містить вуглеводи, цукор (6,2 г на 100 г), клітковину, жир, білки та воду. Інгредієнтами, які відносять його до дуже цінної літньої їжі, є: вітаміни: А, В1, В2, В3, В5, В6, С, фолієва кислота, мінерали, кальцій, залізо, магній, фосфор, калій та цинк. Кавун діє, як сечогінний засіб, стимулює роботу нирок і тим самим сприяє детоксикації організму. Такі мінерали, як натрій, калій, кальцій і магній, відповідають за регуляцію артеріального тиску. Кавун без кісточок був створений в 1939 році шляхом обробки незапліднених квітів кислотою, яка перешкоджає утворенню насіння. Окрім жовтого кавуна, усе більш модними стають і квадратні.