Зірочник містить вітаміни, мінерали (кальцій, магній, калій, мідь), ефірні олії, антисептики, білки та інші корисні речовини, також він містить щавлеву кислоту. Зірочник цінувався ще у Стародавньому Римі, оскільки рослина прийшла до столу ранньою весною, коли в раціоні бракувало вітамінів. Він чудово підходить для усунення весняної втоми завдяки високому вмісту вітаміну С. Вагітним жінкам, та молодим матерям, що годують дітей та маленьким дітям не слід використовувати зірочник через недостатнє тестування його дії! Використовуйте всі народні засоби лише за згодою лікаря. Зірочник середній є цілком їстівною рослиною. Молода рослина чудово готується у вигляді салату, який освіжає і бадьорить організм після зими. Його можна змішувати з іншими дикорослими травами або овочами. Окрім салату, з нього готують різні рагу та супи, його можна готувати як шпинат. Коли він старіє, він грубіє і не підходить для вживання в їжу. Зірочник можна висушити, а його насіння використовують у пекарнях для посипання випічки. Він доступний цілий рік, але при збиранні для їжі слід уникати старих, грубих рослин. Якщо ми хочемо висушити його і використовувати як чай, треба збирати влітку, коли зірочник інтенсивно цвіте. Він дуже корисний при проблемах з легенями, бронхітах, полегшує вигнання слизу, проблеми із сечовим міхуром, шкірні висипання, псоріаз, різні виразки, проблеми з шлунково-кишковим трактом та діє як м’яке проносне. Чай з зірочника Візьміть 100 грамів або столову ложку подрібненого листя і залийте 2-2,5 склянки гарячої води, накрийте кришкою і залиште приблизно на 15 хвилин, щоб охололо. Випивайте дві чайні ложки цього чаю протягом дня, щоб вигнати слиз із легенів, а також полоскати і покривати рани та виразки кожні 3 години. Як тільки накопичений гній виходить, рани швидко заживають. З зірочника виготовляють різні чайні суміші з кульбабою або імбиром.