Багато людей люблять рослини, в якій би формі вони не були. Вирощуємо ми їх в саду або в інтер'єрі будинку, великі й зелені або мініатюрні й мінімалістичні - вони є невід'ємною частиною екстер'єру та інтер'єру. Але крім звичайних, які ми часто бачимо, ми часто дивуємося, виявляючи рідкісні та незвичайні.

Всі, хто любить зелень, постійно шукають незвичайні види, які радують своїм зовнішнім виглядом - таким прикладом є водні рослини, наприклад кулі Марімо, які мають простий і одночасно незвичний вигляд.

Для того, щоб процвітати, кульки повинні бути повністю занурені у воду. На перший погляд, вони схожі на мох, але насправді це водорості. А точніше - водорості, щільно заплутані в кульки. Але це, окрім форми, є лише однією з особливостей цього прекрасного виду рослин.

Згідно з японською легендою, кулі утворилися, коли двоє закоханих, чия любов була заборонена, стрибнули у воду і потонули. Тоді їх серця стали першими кулями Маримо. Через цю історію часто дарують ці шари іншим в знак любові та відданості. Також за японською традицією це одна з тих рослин, які приносять в будинок умиротворення і добробуту.

Кулі Марімо, Кладофора куляста або Егагропіла Ліннея (лат. Aegagropila linnaei) - це вид волокнистих зелених водоростей які, коли виростають, приймають форму кулі розміром від 12 до 30 см і витримують температуру від 5 до 28 градусів Цельсія.

Природними середовищами існування Кладофори кулястої є озера в Шотландії та Ісландії, а в Японії вони охороняються та цінуються і є офіційним природним скарбом з 1920-х років. На озері Акан докладаються великі зусилля для збереження цього скарбу, включаючи щорічний триденний фестиваль присвячений кулі Марімо

В ісландських озерах кулі Марімо повільно зникають, і їх зникнення пояснюється забрудненням, спричиненим роботами гірничодобувних підприємств, що почалися в 1960-х роках.

Кулі Марімо ростуть повільно, довговічні і не вимогливі до умов росту, а також красиві та декоративні в поєднанні з іншими рослинами, галькою, піском.