Пажитниця рясноцвіта у наших умовах є найбільш урожайною та найякіснішою травою на ріллі, яка висівається як чиста культура або в суміші з червоною конюшиною, люцерною та травами. Застосовується в зеленому стані для безпосереднього годування та виробництва сіна, сінажу та силосу. Після скошування вона швидко відновлюється і в сприятливих умовах може дати 3 або більше приростів протягом року, а в умовах зрошення – до 6 скосів. Урожайність зеленої маси становить 40 - 80 т/га, а сіна 12 т/га і більше. Зовнішній вигляд Стебло виростає на 70-80 см і навіть більше, корінь волокнистий. Листя світло-зелене з виразно глянцевим зворотом. Суцвіття колоскове. Насіння від жовто-коричневого до сірого кольору, довжиною від 5 до 6,5 мм. Вага 1000 зерен становить близько 2,2 грама. Морфологічні властивості Восени витримує низькі температури до -10 °С. Взимку – до -20 °C. Найкраще росте на середньоважких, глибоких, помірно вологих ґрунтах. Агротехніка виробництва Зазвичай її висівають за злаками як озиму культуру. Однорічні бобові – хороша попередня культура. Після зняття передпосіву необхідно негайно провести неглибокий обробіток ґрунту. Основна оранка та чорнова обробка проводиться в кінці серпня або на початку вересня. Дрібну підготовку ґрунту роблять перед посівом. Якщо пажитницю рясноцвіту висівають у суміші з червоною конюшиною, це відбувається під час посіву останньої, наприкінці серпня та на початку вересня. Якщо її висівають як чисту культуру, щоб отримати об’ємну масу, то змішують з 20-25 кг/га насіння. Залежно від складу люцерни та червоної конюшини другого, третього, а іноді і першого року використання, пажитницю рясноцвіту висівають у люцерну та конюшину в кількості 5-10 кг/га, тим самим продовжуючи термін життя та збільшуючи урожай. Якісний корм отримують скошуванням до початку сортування. Для виробництва кормів, залежно від властивостей ґрунту, урожай слід удобрювати при косінні азотними добривами із загальною кількістю 140-250 кг/га азоту на рік.