Протягом останніх 30 років фруктоводи постійно борються із цим шкідником, що завдає значних економічних збитків. Поява кров'яної попелиці Дорослі особини яблуневої кров’яної попелиці виростають до 2 мм завдовжки і мають еліптичну форму. Їхній колір варіює від червонувато-коричневого до фіолетового, але зазвичай приховується виділеннями зі спеціальних залоз, розташованих на животі. Віск, що покриває їхнє тіло, слугує захистом від негоди, паразитів і хижаків. Після знищення дорослих особин залишається червона рідина, звідси їхня назва. Німфи - рожевого кольору з темними очима, що дещо підняті над поверхнею живота. Німфи проходять чотири стадії розвитку. Біологія У холодніших регіонах кров’яна попелиця проводить зимові місяці як німфа біля кореня дерева-хазяїна або в захищених надземних частинах, наприклад, під корою на стовбурі або основних гілках. Колонії німф, які зимують над землею, можуть загинути від суворих погодних умов. Навесні починається напад на дерево. Шкідники рухаються вздовж вгору, поки майже все дерево не покриють колоніями. Більшість із них розташовані вздовж центральних жилок листя на кінцевих пагонах. Третє покоління виростає у крилатих дорослих самок, здатних до статевого розмноження. Самці безкрилі. Кожна попелиця може давати до п’яти живих особин на день, що забезпечує швидкий розвиток колоній, загалом за життя - понад 100 німф. Вони харчуються соком листя, прориваючи зовнішню оболонку, де вона найтонша і виділяючи речовину, відому як медова роса, що містить велику частку цукру. На рік може бути від восьми до дванадцяти поколінь, залежно від літніх температур. Там, де живляться колонії E. lanigerum, розвиваються ракові новоутворення, які спочатку невеликі, але з часом збільшуються. Постійна присутність і живлення шкідників може знищити коріння дерева, і тим самим зменшити ріст або знищити його.