Підготовка ґрунту до сівби ріпаку починається відразу після видалення пшениці — лущенням стерні. Ця операція виконується на глибині 13-15 см і має на меті запобігти випаровуванню води з ґрунту, розриваючи капілярні з’єднання. Крім того, такі дії спровокують проростання насіння бур’янів, що згодом знищиться оранкою. Урожайність насіння значною мірою залежить від часу та способу виконання основної обробки. Основний обробіток ґрунту для ріпаку проводиться на глибині 20-30 см, залежно від типу ґрунту. Олійний ріпак дуже чутливий до мілко обробленого ґрунту, оскільки він має веретеноподібний нерозгалужений корінь, який глибоко проникає в ґрунт і не утворює придаткових коренів. Глибоку оранку слід робити не пізніше, ніж за три тижні до сівби, щоб ґрунт осів, а після оранки обов’язково закрийте борозни й вирівняйте поверхню, оскільки це полегшує передпосівну підготовку. Перш за все, передпосівна підготовка повинна знищити молоді рослини бур’янів та пророщене насіння. У результаті такої діяльності ми також маємо отримати дрібно-розсипчасту структуру, адже ріпак надзвичайно малий. Меліорація земель Своєчасне, правильне та оптимальне внесення добрив є основними передумовами досягнення високих та стабільних урожаїв. Ріпак добре реагує на внесення як органічних, так і мінеральних добрив. Загальні потреби ріпаку протягом вегетації в певних поживних речовинах для врожайності 3000 кг/га становлять: близько 210 кг, азоту 75 кг фосфору та близько 300 кг калію. Загальну кількість фосфору та калію слід вносити перед посівом, половину перед основною оранкою, а половину в передпосівній підготовці. Застосування азоту є одним з найважливіших технологічних заходів, від якого значною мірою залежить врожайність та стабільність виробництва олійного ріпаку. Із загальної кількості азоту 1/3 слід внести перед посівом, а 2/3 під час весняного росту. Внесення занадто великої кількості азоту восени впливає на ріст, тому рослини менш підготовлені до зими.