Після довгої зими, свійські тварини потребують вітамінів, оскільки є ймовірність навіть їх загибелі, але — це найгірший розвиток ситуації. У будь-якому випадку, при неправильній годівлі свійської худоби будуть значні економічні втрати, що виявлятимуться у: зменшенні зростання м’яса, молока, вовни та навіть у народженні слабкого та відсталого потомства в майбутньому. Тварини з групи жуйних можуть самостійно (у власному організмі) створювати (синтезувати) більшу кількість певних вітамінів і в тій частині раціону бути незалежними від надходження вітамінів в організм через їжу. Однак група тварин із групи не жуйних перебуває в значно слабшому становищі, оскільки, більшість вкрай необхідних вітамінів повинні надходити в організм або через їжу, або через готові вітамінні препарати. Тож правильно вирішені питання щодо раціонального харчування тварини є великою відповідальністю та показником хорошого господаря. Група жуйних тварин, до якої належить найбільша кількість свійської худоби, може, синтезувати у своїх органах травлення велику кількість вітамінів, необхідних для життя. Тому, така кількість вироблених вітамінів достатня для повного задоволення потреб організму в конкретних вітамінах, і вони не залежать від надходження певного вітаміну в організм через їжу. Особливо це стосується досить великої групи вітамінів — групи B, які важливі для обміну речовин (травлення) тварини. Необхідно зазначити, що ближче до кінця зими у тварин, найчастіше, є найбільш вираженим авітаміноз. Тому, необхідно знати кількість та час застосування певних вітамінів у певних кормах (щось подібне до терміну придатності). Під час збереження кормів, навіть у найкращому сховищі, вітаміни втрачаються, їхня кількість постійно зменшується. Тому, необхідно через певний час робити корекцію надходження певних вітамінів до певних кормів.