Збереження родючості ґрунтів на орних землях досягається належним управлінням фермою. Значну роль у цьому відіграє гарне планування сівозмін, особливо це важливо в органічному виробництві. В органічному землеробстві в структурі сівозміни кормові та зернобобові рослини, тобто культури для сидерату займають не менше 20% ріллі, а стерня або коренеплоди не повинні охоплювати більше 50%. Слід використовувати рослини з різною глибиною вкорінення, різним споживанням води та потребою в різних поживних речовинах. План сівозміни не можна копіювати, але він повинен бути повністю адаптований до умов кожного господарства, цінності сільськогосподарських культур для збереження родючості, ємності зберігання поживних речовин, здатності контролювати шкідників (бур’яни, хвороби та шкідники) та наявності робочої сили та техніки. Основою вибору сівозміни є ґрунт, біологічна специфіка рослин, а також хороший вибір попередніх культур. Приклади хорошої сівозміни: Озима пшениця після жита та вівса дає добрі врожаї, а після ячменю через хвороби значно знижує врожайність. Взимку ячмінь добре росте після жита та вівса, а при багаторазовому посіві дає менший урожай. Сприятливими для сівозміни дрібних зерен є: овес - озима пшениця, озима пшениця - овес. Овес після пшениці дає вищі врожаї, ніж після картоплі або цукрових буряків, оскільки в посушливі роки овес страждає від нестачі води. Коли потрібно повторити посів стерні на одній і тій же ділянці, слід вибрати інший вид рослин (ячмінь, овес, тритикале). Помідори можна вирощувати до двох років поспіль на одній ділянці. Але не після перцю, синіх баклажанів та картоплі. Приклади сівозмін, яких слід уникати: Ярий ячмінь після вівса; Пшениця після ячменю; Ярий ячмінь після озимого ячменю; Овес за вівсом; Посів гречки після пшениці (через передачу хвороби наземної частини стебла); Соняшник через велику атаку хвороб та шкідників на одній і тій же ділянці можна сіяти лише раз на п’ять років;