Останніми роками через виражені зміни клімату, відсутність води, вирощування овочевих видів у монокультурі й ін. мікориза набуває все більшого значення. Що таке мікориза? Мікориза - це симбіоз рослини та гриба, в якій обидва організми отримують користь завдяки тому, що міцелій гриба є продовженням первинного кореня рослини. При постійному надходженні вуглеводів з рослин гриби мають ідеальні умови для росту, водночас вони забезпечують рослину фосфором та іншими мінералами, які вибірково поглинають із ґрунту, а також збільшують площу водозабору. У багатьох випадках ґрунт містить велику кількість поживних речовин у формах, недоступних для засвоєння рослинами. Тут виникають мікоризні гриби, здатні трансформувати та мобілізувати поживні речовини. Гриби мікоризи мають великий потенціал для зберігання води, яку вони постачають рослинам у посушливі періоди. Гриби також виділяють гормони росту, що стимулюють ріст і розгалуження коренів, ферменти, що забезпечують засвоєння мінералів з органічних форм, і виробляють антибіотики, які можуть допомогти захистити рослину від патогенних грибків і бактерій у ґрунті. Мікоризні рослини також більш стійкі до засолення ґрунту. Існує кілька видів мікоризи: ектомікориза, ендомікориза та ектоендомікориза. Ектомікоризи характеризуються міцеліальними гіфами, що огортають коріння ззовні, створюючи своєрідний «щит» навколо коріння. Ектомікоризу можна «подякувати» появою плодових тіл білих грибів, трюфелів та багатьох інших дуже цікавих і цінних грибів, які не схильні до плодоношення, якщо вони не встановили мікоризу з якимись деревами. Ендомикоріза - це такий симбіоз, де гіфи міцелію проникають в клітини кореня, а ектоендомікориза - де коли міцеліальні гіфи обволікають коріння ззовні, але частково проникають у клітини кореня. Найбільш значущою формою ендомікоризи є везикулярно-арбускулярна мікориза (ВАМ) або, згідно з новою термінологією, арбускулярна мікориза (АМ).