Артишок (Cynara scolymus) бере свій початок із Середземного моря. Саме звідти він поширився в Європу, а потім - у Південну та Північну Америку. Згідно з міфологією, їх любив їсти грецький бог Зевс. Тож артишок вважається овочем богів. Це була також улюблена страва аристократії. Це багаторічна рослина, яка при доброму захисті може витримати зимові холоди. Метою вирощування артишоків є не розпущені суцвіття, що нагадують за смаком волоський горіх. Артишок може похвалитися своїми харчовими властивостями, а також винятковою терапевтичною дією при цукровому діабеті, анемії та розладах печінки. Дає 5 - 6 квіткових суцвіть на рік В зрілому вигляді рослина зовні нагадує розторопшу. Стебло артишоку шорстке і гіллясте, виростає заввишки до 2 м. Листя великі, розташовані на ніжці по черзі. Вони темно-зелені з зовнішнього боку і сірі внизу. На кінчиках є голки. Коріння дуже глибоке. На верхівці стебла знаходяться великі, кулясті й колючі квіткові головки, складені дрібними синьо-фіолетовими квітками. Починаючи з другого року життя, рослина виробляє приблизно 5 - 6 квіткових суцвіть на рік. Рослині підходить глибокий, родючий і пухкий ґрунт. Оптимальна температура для росту від 24 до 26 °С. Артишок не може рости в тіні. Віддає перевагу вологому ґрунту. Витримує сильний вітер.