Через зміну клімату останніми роками вирощування сорго зацікавило велику кількість виробників. Сорго походить з Африки і культивується у Европі з XV століття. Це рослина короткого дня. Сорго використовують для споживання людиною, як корм для тварин та в промисловості. Це рослина, яка добре переносить посуху, лужні ґрунти, характеризується високою врожайністю. Листя і стебло покриті восковим нальотом, що зменшує випаровування. Для утворення 1 кг сухої речовини сорго потрібно від 200 до 300 л води. Його можна вирощувати як основну, так і як проміжну культуру. Сорго — багатоцільова рослина Сорго належить до родини злакових і зовні дуже схоже на кукурудзу, але воно утворює не качан, а мітлу. Рослина має розгалужений і добре розвинений корінь, який проникає у ґрунт на глибину до 2 м. Стебло може рости до 7 м заввишки, залежно від сорту. Стебло сорго тверде, соковите, багате на поживні речовини і має здатність до регенерації. Листя шаблеподібні. На одному дереві розвивається від 16 до 21 листка. Квітки зібрані в суцвіття-волоть довжиною від 10 до 60 см. Колір може бути різним: білим, солом’яно-жовтим, червонувато-коричневим, коричнево-сірим, коричневим. Плід сорго — це зерно, що містить майже 80% вуглеводів, близько 10% білків, 3% жиру, целюлози, мінералів. Колір насіння може бути різним і залежить від сорту. Вегетація сорго триває від 100 до 130 днів. Застосовується у харчуванні людини, тварин та в промисловості. Як корм для великої рогатої худоби розрізняють зерно сорго, сорго для зеленої маси, яку можна використовувати у свіжому або силосованому вигляді. У промисловості сорго використовується при виробництві глюкози, цукрового сиропу, алкоголю. Його можна використовувати для сидерації, виробництва біогазу тощо. Сорго використовують для випасу худоби або скошування, коли рослини досягають висоти понад 60 або 80 см. Молоді рослини несприятливо вливають на худобу.