Технологія розведення руколи
Рукола або ерука, гулявник — це насправді швидкорослий салат та водночас лікарський вид рослини. Історики кажуть, що рукола, з погляду харчування — походить із древнього Риму, де стародавні римляни любили вживати її в їжу не тільки завдяки гастрономічним, але й цілющим властивостям. Зрештою, це був найважливіший інгредієнт сиропу від кашлю та ліків проти цинги. Вони, навіть приписували їй властивості афродизіаку. Тому, наразі, тішить те, що насіння руколи тепер можна отримати без особливих труднощів.
Зазвичай для вирощування цієї рослини існує два варіанти — два види салату — згаданий раніше швидкорослий салат латинської назви Eruca sativa та дикий салат латинської назви Diplotaxis tenuifolia — це два варіанти дикої та культивованої руколи. У «дикої» руколи листя лише трохи більш пилчасті, а смак більш насичений і трохи пікантніший. Обидві рослини добре ростуть у садах і їх можна вирощувати на грядці разом із салатом або шпинатом.
Технологія розведення
Руколу можна висівати з лютого по вересень кілька разів із міжряддям приблизно від 15 до 35 см. Оскільки її можна вирощувати практично на будь-якому ґрунті, вона також підходить для рідко використовуваних частин саду. Однак, найкраще вирощувати руколу на сонячних і напівпрохолодних місцях, також подбавши про відсутність браку вологи для рослини. В іншому випадку, через сильну спеку й суху землю рослина занадто швидко зацвітає та утворює жорстке й гірке листя. Через 40 — 60 днів рослину можна зібрати, зірвавши та промивши листові розетки. Крім того, листя руколи можна вирізати та продавати, так само, як ми це робимо із мласкавцем. Зазвичай з одного квадратного метра досягається врожайність приблизно в кількості 2 кг. Також потрібно зазначити, що руколу, крім вирощування в саду, можна виробляти для побутових потреб у горщиках на балконі або на терасі.
No comments yet. Be the first!