Тритикале було створено шляхом схрещування двох зернових - пшениці та жита, тобто це - гібридний вид. Тритикале підходить для вирощування в тих районах, де пшениця дає стабільно низький урожай низької якості. У таких районах тритикале також може замінити високорослі сорти жита, які не можуть повною мірою використовувати місцеві можливості родючості ґрунту. Тритикале хороший як замінник не тільки озимої, але й ярої пшениці, оскільки має швидший початковий ріст і коротшу вегетацію. Зерно тритикале призначене переважно для корму тваринам, але воно все частіше використовується у виробництві борошна для хлібобулочних виробів, хоча для цього поки що немає відповідної технології. А саме, біле борошно тритикале має більше липкості, ніж пшеничне, але якість гірша (слабша еластичність та розтяжність). Окрім використання зерен тритикале (борошна) для корму тваринам та споживання людиною, воно також використовується для виробництва крохмалю, спирту та пивного солоду. Зелена маса кормових сортів тритикале солодка, саме тому велика рогата худоба їсть її із задоволенням. Його також можна використовувати як сіно, силос або трав'яну муку, багату білком, каротином та мінералами. Тритикале найкраще росте на чорноземі, але його також можна вирощувати на піщаних ґрунтах, торф’яних і кислих ґрунтах. Найкращими попередніми культурами для тритикале є горох, ранні сорти картоплі, конюшинно-трав’яні суміші, оскільки вони рано залишають ґрунт, тому обробіток ґрунту та посів можна проводити своєчасно. Основний обробіток ґрунту для тритикале проводиться на глибину від 25 до 30 см. Для посіву слід використовувати чисте, здорове та непошкоджене насіння високої схожості. Щільність сівби становить 200-550 пророслих зерен/кв. м. Оптимальна дата сівби - з 1 по 20 жовтня. Глибина сівби - 4-6 см, а міжряддя становлять 12-15 см.