Авран має проносну, жовчогінну і антигельмінтну дію. Це дуже активний, але токсичний лікарський засіб! Великі дози препаратів цієї рослини викликають кривавий пронос і судоми, тому приймати їх слід тільки під наглядом лікаря.

Лікарською сировиною служить трава. Заготовляють всю надземну частину рослини. Сушать в тіні або в приміщенні з хорошою вентиляцією, розкладаючи тонким шаром. Готова сировина має бути зеленою і гіркою на смак. Його зберігають в сухому місці в мішках 3 роки.

При захворюваннях серця і печінки використовують настій аврана. Для його приготування 1/4 ч.л. трави заливають 1 склянкою гарячої води, кип'ятять на водяній бані 15 хв, охолоджують 45 хв при кімнатній температурі, проціджують через два-три шари марлі і доводять обсяг до вихідного. Зберігають у холодильнику. Приймають по 1 ст.л. 3 рази на день після їди.

Для отримання жовчогінного ефекту настій готують з рівних частин листя і коренів аврана з розрахунку 1 ч.л. суміші на 1 склянку окропу. Приймають по 1 ст.л. 3-4 рази на день після їди. Для послаблюючої дії можна приймати сухі подрібнені листя по 1 ч. л.

Ще раз звертаємо Вашу увагу, що препарати рослини повинні прийматися з обережністю!

Свіжетовчену траву аврана використовують для лікування хронічних уповільнених виразок і гнійних ран. До хворих місць її прибинтовують щодня на 2-3 год .В результаті уражені ділянки шкіри очищаються від гною і на хворому місці починається процес загоєння.