Вероніка лікарська (Veronica officinalis) належать до сімейства Scrophulariaceae. До роду належить близько 300 видів. У світі існує твердження, що всі види Вероніки є лікарськими, згідно з якими назва роду походить від латинських слів vera unica medica, що означає Єдині Справжні Ліки Єдині справжні ліки Вероніка лікарська була відома ще в давнину. Їй приписували магічні та цілющі властивості. Багато середньовічних лікарів писали про цілющі властивості Вероніки. Вона вважалася універсальним засобом. Застосовується як одна з найцінніших трав при захворюваннях легенів, печінки, селезінки, нирок, сечового міхура, шлунка, при головних болях при мігрені, накопиченні токсичних речовин в організмі, як чай для полоскання горла при запаленні ротової порожнини та горла та зовнішньо для полегшення хронічних захворювань шкіри. На час чуми Вероніка згадувалася як рятувальний засіб. Багаторічна рослина широкого застосування Це багаторічна рослина, з висхідними, твердими, циліндричними стеблами і матовим зеленим листям з короткими волосками. Зростає від 10 до 30 см. Квітки розташовані в щільних гронах довжиною приблизно від 4 до 15 см, двостатеві, запилюються комахами, такими як бджоли та мухи. Колір пелюсток від синього до фіолетового, або білий, з тонкими смужками. В одній головці квітки чотири квіткові пелюстки. Цвіте з травня по липень. Листя просте, обернене яйцеподібне, звужене біля основи, ціле, протилежне, з зубчастим краєм, на коротких ніжках, довжиною близько 2,5 см. Плід має серцеподібну форму, перевернутий, довжиною від 3 до 4 см, сухий і зазвичай дає пагони при дозріванні. Росте на галявинах і в лісах Зростає в Європі та Західній Азії, а також на Кавказі, натуралізується в США. Він росте на галявинах, у численних лісах, на полях, луках, уздовж доріг, від низин до гірських районів. Зростає на кислих, нейтральних та основних, кам’янисто-піщаних або суглинкових та перегнійних ґрунтах. Віддає перевагу сонячним місцям з добре дренованим ґрунтом.