Близько 50 років тому мало хто вважав, що використання корисних, чи так званих ефективних мікроорганізмів у виробництві їжі заслуговує на увагу. Відносно високі ціни у порівнянні з хімічними продуктами та стійкість багатьох людей до інновацій є основними перешкодами на шляху широкого використання цих продуктів у сільському господарстві, особливо коли мова йде про середовища, які все ще практикують традиційні моделі виробництва. Однак численні видимі позитивні ефекти дозволили цим продуктам все ж таки закріпитись на продовольчому ринку. Поняття ефективних мікроорганізмів (EМ - Effective Microorganisms) - являє собою поєднання корисних культурних мікроорганізмів. Вперше ефективні мікроорганізми були виділені в Університеті Рюкюса, Окінава, Японія, в 1970-х роках. Основним постулатом було виділення мікроорганізмів, які не є шкідливими для навколишнього середовища за своїм характером дії, та введення їх в симбіоз з іншими ефективними мікроорганізмами з метою покращення середовища, в якому вони розвиваються, діючи спільно. Для поліпшення певного виробництва взаємодіють понад 80 різних видів, серед яких найважливішими є штами молочнокислих бактерій, фотосинтезуючих бактерій, дріжджів, актиноміцетів та різної цвілі. Ці типи мікроорганізмів постійно взаємодіють, щоб запобігти процесам гниття, які були викликані роботою деяких шкідливих мікроорганізмів, і перевести ці самі процеси в процеси бродіння. Весь процес зводиться до принципу "від природи безболісного" розкладання складних речовин і створення простих речовин, які легко доступні рослинам, збагачують ґрунт, діють імунологічно на тварин. Крім того, вони не створюють негативного впливу на навколишнє середовище, оскільки виробляють життєво необхідні речовини з "природних відходів". Вони по праву мають назву "імунної системи" природи.