Вишня-антипка: характеристика, поширення
Вишня-антипка — це кісточковий фрукт із роду Prunus. Цей вид в основному використовують як підщепу для інших видів, однак у антипки є багато інших позитивних властивостей, якими не варто нехтувати.
Вишня-антипка або кугина, магалебська вишня (Prunus mahaleb L., рідше Cerasus mahaleb (L.) Mill) поширена здебільшого в районі Середземномор’я, тобто в Південній Європі, Малій Азії, Західній Азії та Північній Африці тощо.
Росте переважно як одне дерево або невеликими групами, спільно з іншими дикорослими плодовими видами, переважно з родів Prunus, Rubus, Cornus та Rosa. Антипка — багаторічна рослина (вона може прожити до 200 років), листяна, міцна, здебільшого росте як дерево, висотою від 2 до 10 м, рідше у вигляді куща. Вона розвиває потужну кореневу мережу з великою кількістю товстих скелетних коренів. Цвітіння відбувається до розпускання листя, на 4-5-му місяці, а плоди дозрівають на 7-8-му місяці. Це самоплідний вид, запилення виконують комахи, найчастіше бджоли. Ця рослина важлива також, як медонос, хоча хімічні властивості меду з антипки досі не вивчені.
Плід цієї вишні невеликий, шкірка тонка, колір її спочатку зелений, при дозріванні стає червоним, потім темно-фіолетово-чорним. У плодах більша частина зайнята кісточкою, мезокарпій утворює тонкий шар м’якоті з невеликою часткою соку. Плід має гіркий і кислий смак, люди зазвичай його не вживають, але він є важливим джерелом їжі для кількох видів птахів, дичини та дрібних гризунів. Одне дерево може містити від ста до десятків тисяч плодів.
No comments yet. Be the first!