Якщо можливо забезпечити просторову ізоляцію щонайменше триста метрів, можна вирощувати насіння моркви для особистого використання в саду. Для цього восени під час екстракції коренів необхідно відібрати здорові та неушкоджені характерних для вирощуваного сорту форми та розміру. Їх слід обрізати і скидати в землю або в ящики зі зволоженим піском або тирсою і зберігати у вологому підвалі до весни. Рано навесні, тільки-но дозволять погодні умови, коріння потрібно пересадити. З пересаджених коренів незабаром проросте розгалужений квітконос, на верхівці гілок якого розвиватимуться щитоподібні суцвіття, що складаються з безлічі крихітних білих квіток. У міру дозрівання насіння вони стають коричневого кольору. Такі бурі суцвіття збирають до того, як насіння почне випадати. Тільки найбільші суцвіття збирають з гілок першого, другого та третього порядку. Інші суцвіття з гілок вищого порядку мають набагато менші насінини, часто в рази гірше проростають, тому їх не варто збирати. Зібрані суцвіття залишають у повітряному затіненому місці для висихання, після чого звільняють насіння і частково видаляють з насінин колючки, що полегшить сівбу. Насіння провітрюють й очищають, висушують, маркують та зберігають у сухому і повітряному місці. З одного добре розвиненого саджанця можна отримати десять грамів насіння, що за сприятливих умов зберігання може зберігати схожість до трьох років.