Рододендрони - кущі, гідні поваги, бо можуть змагатися за садову першість лише з трояндами (якщо мова йде про сади континентального клімату). Хоча у троянд триваліший період цвітіння, а рододендрони перебувають у повному розквіті лише двадцять днів, результат, який ми отримуємо, безумовно, вартий зусиль навколо них. Незважаючи на те, що рододендронам найкраще підходить півтінь та ґрунт з кислою реакцією, вони найкраще ростуть в природному середовищі на узліссі (хвойного) лісу, біля підлісків, особливо при наявності високої вологості. Якщо ми "підготуємо" цим рослинам подібні умови у власному саду, навіть з кількома додатковими втручаннями, можете бути впевненими, що вони нас не розчарують. Отже, якщо ви хочете мати цей гарний вічнозелений чагарник у своєму саду, але поруч не має лісу та ґрунту з кислою реакцією, просто виберіть захищене тінисте місце всередині саду (уздовж північної сторони будинку, стіни чи огорожі, під деревом), і “підкисліть” ґрунт рясним удобренням. Під час пізньої весняно-літньої посухи рододендрони слід поливати рясніше, а листя навіть обприскувати водою. Дуже важливо, щоб навіть під час м’якої сухої зими рододендрони поливали, інакше їх листя звисає (в’яне). Рододендрони зазвичай не обрізають, але якщо ви бажаєте тримати їх у певній формі, безумовно, слід зрізати відцвілі квіти відразу після цвітіння (кінець травня, червень) і дуже обережно, щоб не пошкодити листя та бруньки під квіткою. Рододендрони висаджують як рослини-солітери (у менших садах) або групами, комбінуючи кольори та пишність (великоквіткові пишні та дрібноквіткові менш пишні), також можна висаджувати групами вздовж краю доглянутого газону. Дуже добре поєднувати їх з рослинами з подібними вимогами, наприклад азалією, ерікою чи пієрісом. Рододендрони також можна висаджувати в кашпо чи жардіньєри (дерев'яні, теракотові), на балконах, терасах (у тінистих положеннях), у саду чи парку поряд зі струмком чи озером.