У наших виробничих умовах найбільшою проблемою є кукурудза, що найчастіше зустрічається в раціоні домашніх тварин. Висока ймовірність виникнення мікотоксинів також є у ячменю, тритикале та пшениці. Злакові культури можуть заражатися різними типами цвілі, які виробляють кілька типів мікотоксинів, що посилюють дію один одного. Слід додати той факт, що злаки можуть бути забруднені в полі, під час вегетації, а також у процесі зберігання. Розвитку цвілі, безумовно, сприяє висока вологість, і в сезони з такими кліматичними умовами ми можемо очікувати ускладнення ситуації. У значній кількості випадків трапляється так, що самі тварини відмовляються їсти продукти, в яких присутні мікотоксини, а свині є справжніми детективами у цьому питанні. Шлях мікотоксинів від злаків до людини веде через продукти тваринного походження. Якщо тварини споживають їжу з мікотоксинами, то ми можемо очікувати, що і їх продукти будуть містити цю отруту. Головним чином, ми зараз говоримо про молоко, м'ясо та яйця. Щодо шкідливого впливу мікотоксинів на організм людини, доведено їх канцерогенну та гепатотоксичну дію. Додамо, що головною проблемою залишається тривалий вплив шкідливих речовин, як і у тварин.