Ягідний шпинат (Chenopodium capitatum) або суничний шпинат, шпинат-малина, жминда, або лобода головчаста - однорічна трав'яниста рослина з сімейства лободові (Chenopodiaceae). Стебло прямостояче, просте або розгалужене, виростає до 60 см у висоту. Листя голі, приквітки трикутно-ланцетні з трохи зазубреними краями або цілі, довжиною до 7 см. Нижні листки знаходяться на довгих квітконіжках, верхні - менші і мають коротші черешки. Квітки двостатеві, дрібні, зібрані в округлі суцвіття та розташовані в пазухах листків уздовж верхньої частини стебла. Цвітуть з червня до серпня. Плід яскраво-червоний, соковитий, м’ясистий, розміром до 1 см, схожий на ягоду. Насіння дрібні, яйцеподібні або еліптичні. Ягідний шпинат вирощують як давньо європейський овоч з 1800 року. Він широко поширений у частинах Європи, у Північній Америці (США, Канада), де росте у вологих долинах уздовж річок та струмків у гірських районах та в Новій Зеландії. Коли його замінив сьогоднішній звичайний шпинат, про ягідний шпинат забули. Сьогодні він повертається до Європи. Це дуже незвичайний овоч, який зачаровує своїм зовнішнім виглядом, але при цьому задовольняє бажання гурманів. Листя дуже смачні й готуються як звичайний шпинат; приготувавши, його можна додавати до супу або до салату, а також можна їсти сирим і замороженим. Плоди нагадують ягоди декоративної форми. Вони їстівні, з трохи м’яким смаком. Їх можна використовувати для отримання природного червоного кольору. Сіють ягідний шпинат з березня до серпня під відкритим небом. Навесні насіння висівають, як тільки прогріється земля. Щоб постійно отримувати урожай свіжого молодого шпинату, рекомендується циклічно висівати його в пухку, добре дреновану і вологу землю. Для посадки використовують сонячне або напівзатінене місце. Висівається ягідний шпинат у ряди на відстані 30 - 40 см з відстанню між рослинами 20 - 25 см. Від сівби до збирання листя проходить 45 днів. Збір врожаю можливий до появи морозів і холодних температур нижче нуля.