Глинистий ґрунт слід аерувати компостом Глинистий ґрунт легко розпізнати: він гладенький, липкий і слизький у разі намокання. Його частинки з’єднані в тверді і важкі грудочки. Коли він сухий, його поверхня твердне і тріскається, а калюжі води тримаються на ньому довше. Також розпізнати його можна, змочивши жменю землі, сформувавши з неї кульку і закатавши її в циліндр діаметром близько 1 см. Чим довший валик, тим вищий вміст глини. Якщо ґрунт також можна зліпити в кільце, то в цьому ґрунті міститься надзвичайно висока частка глини. Якщо він розтріскується при прокаті, він, ймовірно, також містить пісок або торф. На невеликих ділянках такий ґрунт слід зрізати восени, бо при температурі нижче нуля він замерзне і подрібниться. Навесні добре викопати канали і таким чином допомогти відокремити зайву воду. Навесні його слід подрібнити сапою і граблями. Його також можна провітрювати вилами, неглибоким копанням і додаванням садового компосту. Пісок можна також додавати разом з ним. Навіть восени гній або компост можна розкласти по поверхні шаром завтовшки близько 3 см і закопати. Піщаний ґрунт швидко втрачає вологу Піщаний ґрунт зернистий на дотик, швидко втрачає вологу. Колір може бути світло-коричневим, сірим або жовтуватим. Його легко обробляти, оскільки він пухкий, але швидко висихає і втрачає поживні речовини. Глину та суглинок можна додавати, аби ґрунт довше затримував воду. Він обов’язково повинен бути збагачений органічними речовинами, що затримують вологу, такими як гній, компост , компостовані зелені відходи або зелений гній, які слід закопати в землю. Також наприкінці весни і влітку використовуйте мульчу, щоб не допустити пересихання ґрунту.