Томас-фосфат (так званий томасшлак) отримують як побічний продукт при виробництві сталі. Це добриво виготовляють подрібненням шлаку Томаса для появи сіро-чорного порошку високої питомої ваги. Завдяки низькій гігроскопічності, його легко зберігати. Томас-фосфат містить 16-22% фосфорної кислоти (у середньому 17,6%). Фосфор із нього розчинний у лимонній кислоті та має найкращий вплив на кислі ґрунти. Осад утворюється шляхом змішуванням добрив з первинними фосфатами та добривами, що містять кальцій або аміак, тому він є загальним інгредієнтом складних речовин. Фосфорна кислота осаду приблизно дорівнює значенню фосфорної кислоти суперфосфату з точки зору значення для живлення фруктів. Сирий фосфат можна застосовувати у плодівництві на кислих ґрунтах у вигляді тонко подрібненої фосфатної породи. Сирі фосфати повинні бути тонко подрібненими, щоб збільшити поверхню контакту з ґрунтом. Їх ефективність значно нижча, ніж у формі суперфосфатів, тому для досягнення такого ж ефекту необхідно вживати у 2-3 рази більше фосфору у вигляді сирих фосфатів, ніж у формі суперфосфатів. Застосування MAP є економічним завдяки швидкій дії на плодові дерева MAP (моноамоній фосфат) і DAP (фосфат діамонію) отримують шляхом нейтралізації фосфорної кислоти аміаком. MAP містить 48% оксиду фосфору (V), який майже повністю доступний плодовим деревам. Недоліком цього добрива є те, що воно призводить до закислення ґрунту, але його застосування є дуже економічним завдяки швидкій дії на плодові дерева. DAP має подібні властивості, але він містить 46% фосфору (V) оксиду.