Коріандр, коляндра, або кінза - однорічна трав’яниста рослина. Вважається, що коріандр почали використовувати в 16 столітті, але це рослина, про яку є згадування навіть в Біблії. Використовується плід рослини, який містить ефірну олію. Листя, стебла та коріння використовуються рідше, а листя може видавати неприємний запах. Коріандр використовується у лікеро-горілчаній, кондитерській промисловості, а також для виготовлення в’ялених м’ясних виробів. Але найбільше застосування коріандр знаходить у виробництві ефірної олії для косметичної промисловості. Морфологічні властивості коріандру Стебло коріандру прямостояче і розгалужене до верху. Залежно від сорту та умов, в яких він вирощується, коріандр досягає висоти від 30 до 100 см. Наземне листя на початковій стадії розвитку збирається у розетку, з якої згодом розвивається стебло. На цьому етапі рослина нагадує стебло первоцвіту. Квітки скупчені в щитоподібні суцвіття, можуть бути білого або блідо-рожевого кольору. Плоди коріандру округлі, розміром від 1,5 до 5 мм. Плід складний і складається з двох насінин. За розміром плодів розрізняють два різновиди - дрібнозернистий і грубозернистий. Агроекологічні умови вирощування коріандру Температура Коріандр - рослина, для якої сприятливими є умови помірно теплого клімату. Молоді рослини стійкі до низьких температур, і, як правило, морози при температурі від -3 до -5 ° С їм не зашкодять. Слід зазначити, що дорослі рослини не переносять низьких температур. Його можна вирощувати в місцях проживання, де сумарна температура становить від 1800 до 1900 ° C. Довжина вегетації коріандру становить від 90 до 120 днів. Вода Коріандр не має високих вимог до води, і, як для більшісті видів рослин, достатня кількість води має вирішальне значення на етапах росту стебла та цвітіння. Земля Коріандр також можна вирощувати на дуже бідній землі. Найкращі результати досягаються при вирощуванні коріандру на слабокислих до слаболужних ґрунтах (рН 6 - 7,5), глибоких та пухких.