На виникнення передчасного висихання абрикосів впливає велика кількість екологічних та фізіологічних факторів, найважливішими з яких є наступні: низька температура; посуха; надмірна вологість ґрунту; недостатньо сумісна підщепа; висота щеплення; щільність посадки; живлення рослин; недостатнє та несвоєчасне застосування агротехнічних заходів. Вплив низьких температур Під час біологічної сплячки абрикоси відносно стійкі до морозів і витримують температуру від -25 °C до 30 °C. Однак біологічна сплячка триває короткий час і закінчується в середині або наприкінці січня. Вступ абрикосів до екологічного зимового спокою значно підвищує його чутливість до морозів, тому пошкодження плодових дерев може бути спричинене морозами меншої інтенсивності (від -10 °C до -15° C). Особливо небезпечними є коливання температури, коли після періоду теплої погоди виникають заморозки. У таких умовах може статися замерзання тканини дерев та скелетних гілок, особливо флоеми камбію. Пошкодження тканин також може статися восени через різке зниження температури. У наших умовах мороз рідше є основним фактором висихання абрикоса. Головним чином він вторинний, при цьому низька морозостійкість є причиною проникнення патогенних мікроорганізмів, які призводять до висихання дерев. Вплив посухи Існує думка, що абрикос стійкий до посухи і його не слід зрошувати. Однак він характеризується високою інтенсивністю транспірації. У періоди сильної посухи може спостерігатися порушення водного балансу, тобто більші втрати води через транспірацію, ніж поглинання її через коріння. Це явище особливо яскраво проявляється при великих урожаях, коли плодові дерева надмірно виснажуються і накопичують невелику кількість запасних органічних речовин у стовбурі та гілках. Це впливає на зниження їх морозостійкості та підвищення чутливості до передчасного висихання дерев.