Малина (Rubus idaeus L.) відома з давніх часів як лікарська рослина. Це було відомо ще древнім грекам. Вирощування малини в Європі було поширено римлянами, в середні століття її стали більш інтенсивно використовувати в лікувальних цілях. Сьогодні Україна є найбільшим виробником малини в Європі конкурує по об'єму тільки с Польщею.

Це багаторічний чагарник з розгалуженим підземним стеблом, з якого виходить велика кількість колючих, лежачих або вертикальних надземних стебел. Однорічні стебла листяні, зелені та нерозгалужені, восени - деревні. Наступного року на них, крім листя, розвиваються квіти та плоди, а потім це стебло відмирає. Листя у малини пернаті, квіти білі або рожеві. У суцвіттях містяться п’ять пелюсток і численні пильовики та маточки. Після запліднення розвивається яскраво-червоний плід, складений безліччю дрібних соковитих кісточок.

Час цвітіння - з травня по червень. Росте великими скупченнями на лісових галявинах, в середньому, уздовж лісових стежок, серед чагарників, більше в горбистих і гірських районах. Малину часто вирощують і в садах.

Плоди малини дозрівають з початку літа до пізньої осені. Збирають повністю стиглі плоди. Листя збирають навесні, поки вони ще ніжні, сушать у тіні або на штучному теплі.

Найбільш цілющими речовинами є дубильні речовини. Крім того, листя містять вітамін С, флавони, слиз і невелику кількість цукру. Плоди містять запашні речовини, освіжаючі фруктові кислоти, вітаміни групи В, провітамін (каротин) та мінерали (калій, фосфор, кальцій, залізо та магній).

Лікувальна дія:

- запобігає ожирінню;

- регулює рівень цукру в крові;

- фітонутрієнти запобігають поширенню пухлинних клітин;

- зміцнюють імунітет та захищають від запалення;

- покращують стан травної та серцево-судинної систем;

- допомагають при жіночих захворюваннях;

- сприяють зниженню температури.