Вика озима є високо цінованою бобовою культурою. Завдяки бактеріям у кореневій системі вона забезпечує рослину й ґрунт азотом, який залишається в ґрунті для наступного врожаю. Вика озима - це рослина, яка використовується для високоякісного харчування тварин і застосовується у свіжому вигляді, як сіно або як силос. Насіння вики використовують як компонент у виробництві кормів для тварин. Вику також використовують у якості сидерату через велику зелену масу. Вика - здебільшого самозаплідна рослина. Її плід - стручок, всередині якого - злегка сплюснуті круглі коричневі насінини. Вимоги до ґрунту, обробіток ґрунту та сівба Для вики найбільше підходять слабокислі ґрунти. Вона любить перегній, суглинистий ґрунт, і її часто можна побачити як бур’ян на полях, луках та уздовж доріг. Вирощується в сівозміні після різних культур. Обробка ґрунту під ярі бобові виконується так само, як обробка ґрунту під інші ярі культури. При базовому обробітку ґрунту особливо важлива глибока оранка, оскільки вика, як і всі бобові, має корінь, що проникає глибоко в ґрунт, саме тому глибокий обробіток є важливим і його потрібно виконувати якомога раніше. Оранку землі для посіву вики озимої можна провести восени. Бобові культури позитивно реагують на кальцій, тому його рекомендується додавати у ґрунт. Кількість споживаного кальцію залежить від кислотності ґрунту. Підживлення мінеральними добривами слід проводити за 2-3 тижні до сівби через негативний вплив азоту на паросток вики. Завдяки тонкому стеблу рослина схильна до вилягання. Це ускладнює вирощування та збирання врожаю, що спричиняє втрати. Вику дуже рідко висівають як монокультуру, тому ми часто можемо побачити її в поєднанні з житом, пшеницею, вівсом або ячменем, які слугують їй опорою.