Парники можуть бути односторонніми (звичайними) та двосторонніми (так званий голландський тип). Залежно від кліматичних умов парники можуть бути захованими в землю ("російськими") або наземними ("паризькими"), піднятими на поверхню ґрунту. Також є комбінації цих двох поділів, тому ми розрізняємо: односторонні заховані, односторонні підняті, двосторонні заховані, двосторонні підняті. Накладні парники простіше зробити, з ними легше працювати, оскільки їх можна переносити за потреби. Вони також дозволяють легше регулювати вологість, але потребують більшої кількості гною для нагрівання до 30%. Заховані парники підходять для більш холодного клімату, для зимового періоду простіше регулювати температуру і вологість - коливань стає менше. Глибина захованого парника становить 50-60 см для зимового періоду та до 40 см для весняного періоду. Траншею для парників викопують так, щоб її боки розміщувались похило, тобто щоб ширина дна траншеї була на 20-30 см менше ширини отвору траншеї. Це запобігає зсувам. Стіни траншеї можна облицювати дошками, цеглою та подібними матеріалами. Їх використовують для раннього та середньо-ранього виробництва саджанців. Парники розміщені так, щоб довша сторона була в напрямку схід-захід. Парник повинен виходити на південь чи схід для кращого впливу сонця всередині нього.