Щеплення в овочевому виробництві застосовується щодо плодових овочів (помідори, перець, баклажани, дині, кавуни, огірки тощо). Успішне виробництво цих видів базується на використанні якісних саджанців, заготовлених у спеціалізованих виробників, або з власного виробництва. Важливо вирощувати сорти, адаптовані до екологічних умов та термінів виробництва. Деякі сорти чутливі до стресових умов після пересадки та під час вегетації (високі температури, посуха, застій води, напад шкідників). З іншого боку, інтенсивне виробництво, часто без дотримання сівозміни, призводить до посиленого нападу рослинних захворювань із ґрунту, однобічного використання поживних речовин із ґрунті та накопичення солі. Переваги та недоліки щеплення Хоча спочатку метою щеплення було підвищення стійкості рослин до грибкових, бактеріальних та вірусних захворювань і нематод, які трапляються при інтенсивному овочівництві, інтерес до нього зріс завдяки таким перевагам: • стійкість до стресових умов - щеплення дає змогу вирощувати овочі в стресових умовах, оскільки забезпечує високу стійкість до екстремальних температур, солоності, посухи та застою води, • підвищення врожайності та якості - підщеп розвиває пишнішу кореневу систему, що сприяє кращому засвоєння води та поживних речовин із ґрунту і, відповідно, інтенсивнішому росту рослин, ранньому початку плодоношення, тривалішому періоду збирання та вищій якості плодів. Основним недоліком є підвищення собівартості виробництва щеплених саджанців порівняно з нещепленими, спричинене високою потребою в ручній праці, закупівлі дорогого насіння, потребою в конкретних умовах після щеплення (висока температура і вологість). Також необхідний досвід у виборі відповідної підщепи та розсади, оскільки можуть виникнути несумісності. Підщепи вибирають відповідно до стійкості або толерантності до хвороб та шкідників і стресових умов, тоді як вибір саджанців базується на очікуваному урожаї та якості плодів.