Гадючник болотяний, також відомий, як лабазник, гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria (L.) Maxim) – багаторічна трав’яниста рослина сімейства трояндових (Rosaceae). Підземна частина складається з горизонтального деревного повзучого кореневища і кореня без бульбових ущільнень. Стебло прямостояче, у верхній частині розгалужене, виростає до 200 см у висоту. Листя переривчасто-перисте, складається з 2-5 пар листків темно-зелених зверху і світло-зелених з нижньої сторони, опушене, з зубчастим краєм. Квіти Лабазника невеликі, двостатеві, правильні, зібрані в складне волотисте суцвіття на кінчиках довгих стебел, що побудоване з п’яти білих пелюсток, у них багато пиляків та маточок зрощених із суцвіттям. Гадючник цвіте з червня до серпня, має приємний запах тому бджоли люблять збирати його нектар та пилок. Плід – це голий горіх, який містить багато крихітних насінин. Середовище існування Гадючник поширений у Європі та Західній Азії, зростає до 1300 метрів над рівнем моря. Розмножується насінням – сіють із березня до травня. До початку сходів температуру ґрунту треба підтримувати на рівні 20-25 °C упродовж 21 дня, для цього ґрунт можна накрити агроволокном. Насінням швидко розмножується тому, якщо ви не хочете, щоби це відбувалось – видаліть зів’ялі суцвіття до проростання насіння. Також, рослину можна розмножувати через ділення кореневища восени або навесні. Рослина любить вологий багатий ґрунт, рости на сонці або в півтіні у вологих та заболочених луках, вздовж струмків, річок, ставків. Лабазник не любить кислих ґрунтів, а в сухому середовищі він схильний до грибкових захворювань.