Плоди ріжкового дерева їдять сирими і подрібнюють у борошно, яке, змішуючи з пшеничним, використовують для випікання хліба.

Вони також переробляються на алкоголь та застосовуються в тютюновій промисловості.

Насіння використовують для виготовлення згущувачів та клею, які широко використовуються завдяки своїй желатиновій природі (виготовлення сирів, солодощів, косметики, шкіри, фармацевтичних препаратів тощо).

Плоди ріжкового дерева містять до 60% цукру, точніше 13% простих цукрів (фруктоза, мальтоза та глюкоза), 20% сахарози, 2-3% пектину, 4% білка, 3% слизу полісахаридів та 35% крохмалю. З мінеральних речовин - 36% кальцію, 24% калію, 29% міді, із вітамінів містить рибофлавін (28%).

У плодах ріжкового дерева низький вміст жирів, взагалі немає кофеїну та теоброміну, тож рідко виступають у ролі алергену. Дослідження, проведене на здорових добровольцях, підтвердило вплив поліфенолів та нерозчинних волокон ріжкового дерева на зниження рівня ліпідів у крові. Споживання 15 г плодів ріжкового дерева на день протягом 4 тижнів показало зниження загального холестерину на 7,1% та холестерину ЛПНЩ (поганого холестерину) на 10,6%. Цікавим є також відкриття протидіарейного ефекту ріжкового дерева в педіатричній практиці. У 1940-х роках Іспанський лікар зауважив, що голодні діти, які споживали плоди ріжкового дерево, рідше мали проблеми з травленням, ніж інші діти. Це спонукало його запровадити вживання плодів ріжкового дерева в дитячій практиці при діареї, ентериті та диспепсії.

Ріжкове дерево чутливе до низьких температур та різкого холодного вітру. 

Цікавим є той факт, що одиниця виміру карат походить від грецької назви ріжкового дерева, - Ceratonia siliqua. Адже насіння ріжкового дерева, незалежно від розміру та умов зберігання, завжди має однакову вагу - 0,18 г. Одне насіння ріжкового дерева дорівнює одному карату золота.