Польовий салат — рослина лучної флори, поширена по всій Центральній Європі. Його вирощують ще з XVII ст., і відтоді збирають та використовують, як свіжий салат взимку та ранньою весною. Він має високу харчову цінність — вищу, ніж звичайний салат, а поєднанні з ефірними олії надає йому специфічний приємний смак. Як низькоенергетична їжа, він має перевагу контролю над ожирінням і також, має заспокійливу дію, ймовірно, завдяки вмісту валеріанової кислоти. Рекомендується проти м’язових спазмів, артриту та для очищення шкіри. Урожай Польового салату Польовий салат — рослина стійким до низьких температур. Він, може, переносити морози до -15 °C. Його мінімальна температура проростання трохи вище 0 °C, а температура росту — 5 °C, тоді, як оптимальна температура для зростання — 10 °C. Високі температури при інтенсивному освітленні знижують якість продукту. Польовий салат — рослина тривалого дня, і для переходу в генеративну фазу він все одно повинен пройти яровизацію при температурі менш як 10 °C принаймні упродовж 2 тижнів, коли пройде фазу — з’являться справжні листки. Польовий салат не має високих вимог до ґрунту. Найкращі садові ґрунти — це стійкі споруди з кислотністю ґрунту близько від рН 5 до рН 7. Важливо, щоби ґрунт був добре дренованим із вирівняними поверхнями, щоб уникнути короткочасного застою води для більш інтенсивних опадів. Оскільки, він росте з осені до ранньої весни, то добре поєднується із сівозміною з іншими овочевими культурами. Його можна сіяти після збору картоплі, збирання квасолі та збирати перед весняним посівом або посадкою. Польовий салат не має великої потреби в додаткових поживних речовинах. У нього дуже неглибока коренева система, тому вона використовує поживні речовини з поверхні від 15 см до 20 см. У теплицях, де попередня культура була рясно удобрена, підживлення часто не потрібно. Підживлення гноєм або недостатньо зрілим компостом не рекомендується, через можливість небажаного запаху.