Акантохейлонематоз - гельмінтоз з групи філяріатозів, що характеризується алергічними проявами (сверблячкою, набряками, висипом), запамороченням, болем у животі і грудях. Збудник: нематоди Acanthocheilonema perstans Переносник захворювання: мокреці роду Culicoides Джерело інвазії: інфікована людина, примати Захворювання поширене в країнах Цетральної Африки і Південної Америки. Мокреці, нападаючи на хворого, разом з кров'ю захоплюють мікрофілярій, які через 7-10 днів досягають інвазійної стадії у тілі комахи. Під час нового кровопиття, мікрофілярії виходять з його хоботка і потрапляють в тіло хозяіна. У корінного населення захворювання проходить частіше безсимптомно, виражені прояви спостерігаються, як правило, у новоприбулих. Нематоди локалізуються в серозних порожнинах тіла людини, мають п’ятиступеневий життєвий цикл, що включає відродження тисяч живих мікрофілярій всередині хазяїна (тобто людського тіла), і переміщення їх по кровоносних судинах до шкіри. Саме тут мікрофілярії викликають основні симптоми - набряки та потовщення шкіри і сполучних тканин. У людини розвивається алергія на продукти життєдіяльності і розпаду гельмінтів. Реакція організму також включає такі симптоми: свербіж шкіри, висип, лімфаденіт, біль в м'язах і суглобах кінцівок, біль в області грудей і живота, запаморочення, аномальне збільшення печінки і селезінки (гепатоспленомегалія), підвищення температури. Загальний аналіз крові показує аномально підвищений рівень певних спеціалізованих лейкоцитів (еозинофілія). При важкій формі акантохейлонематозу спостерігаються алергічні набряки, можливий розвиток менінгоенцефаліту (у людей з ослабленим імунітетом), запалення оболонки легенів (плеврит) і / або оболонок серця (перикардит). Летальні випадки не описані. Діагностика: виявлення в крові мікрофілярій гельмінтів. Лікування: івермектин, діетілкарбамазін, дитразин; симптоматична терапія. Профілактика: індивідуальний захист від нападів мокреців, інсектицидні заходи.