Бліда поганка - зелений мухомор - шапка смерті - лат. Amanita phalloides - вважається одним з найбільш отруйних дарів лісу. Навіть досвідчені грибники можуть сплутати його з їстівними грибами. Той факт, що цей гриб смертельно отруйний і навіть термічна обробка, сушіння і заморожування не знижують його токсичності, був добре відомий і в давнину. Агрипина отруїла римського імператора Клавдія цими грибами, розчищаючи шлях до трону своєму синові Нерону. Варто знати, що навіть спори цього гриба отруйні, тому випадково поклавши бліду поганку до кошика з їстівними грибами, краще позбутися всіх разом і як найшвидше вимити руки. Бліді поганки ростуть на освітлених галявинах змішаних, листяних і хвойних лісів, зростають як групами, так і поодиноко. Бліда поганка зустрічається повсюди в помірному поясі Європи, Азії та Північної Америки. Тіло гриба складається з капелюшка та ніжки. Капелюшок має форму напівкулі або плаский. Колір варіює від сірого, блідо-зеленого, коричневого, часом оливкового з більш темним і трохи опуклим центром. Краї шапинки гладенькі, з внутрішньої сторони видно множинні мембрани, ніжка гриба біла. У діаметрі капелюшок може бути 4-16 см, у молодих екземплярів часто вкритий плівкою. Тонка циліндрична ніжка біля основи має потовщення, що нагадує горщик або яйце. Плівчасте кільце спідниці оперізує ніжку ближче до вершини. Молодий гриб дуже схожий на печерицю, а зрілий - на зелену сироїжку. Найбільш характерна ознака, за яким поганку можна відрізнити від багатьох схожих грибів, наприклад печериць, гриба-парасольки та сироїжок – це потовщення в основі ніжки, з якої виростає бліда поганка. Практично у всіх їстівних грибів внутрішня сторона шапинки забарвлена в рожевий, коричневий або навіть червоний колір, а у поганки вона білосніжна. Однак такі чіткі ознаки помітні не завжди, тому перед походом до лісу варто ретельно вивчити характерні ознаки поганок і бути вкрай уважними в процесі збору.