Риновірусне захворювання - гостра респіраторна хвороба, характеризується переважним ураженням слизової оболонки носу і слабко вираженими симптомами загальної інтоксикації. Збудник: понад 100 серотипів риновірусу Джерело захворювання: хвора людина. Шлях передачі - повітряно-крапельний, не виключений і контактно-побутовий. Піки захворюваності відзначаються в осінні та весняні місяці під час сирої та холодної погоди. Вірус проникає у верхні дихальні шляхи, де осідає і розмножується в клітинах епітелію носових ходів, викликаючи місцеву запальну реакцію, що супроводжується набряком і рясною секрецією. Інкубаційний період 1-5 днів, іноді кілька годин. Хвороба у дітей може розпочатися з підвищення температури, частого чхання, відчуття першіння і дряпання в горлі. Незабаром з'являється закладеність носа, а вже через кілька годин - нежить. Риновірусна інфекція супроводжується надзвичайно рясними виділеннями з носа, через постійне вимушене застосування носових хусток, шкіра навколо носу стає червоною і лущиться. Одночасно з нежиттю відзначається сухий кашель, сльозотеча, біль в горлі, зниження, а то й взагалі втрата нюху та смаку. Риновірусна інфекція може супроводжуватися ускладненнями: отитом, запаленням придаткових пазух носа, бронхітом і пневмонією. У дорослих підвищення температури спостерігається рідко. Тривалість захворювання зазвичай становить 5-9 діб, нежить при відсутності лікування триває до 2 тижнів. Діагностика: дослідження мазків зі слизової оболонки горла і носа, серологічні методи. Лікування: комплексні лікувальні заходи, що включають застосування препаратів, які пригнічують вірусну активність, спрямовані на зміцнення захисних сил організму, полегшують клінічну симптоматику. Необхідно пити багато води, проводити вологе прибирання у приміщенні, де знаходиться хворий, регулярне провітрювання. Вакцина не розроблена через велику кількість серотипів вірусу.