Содоку - зоонозна бактеріальна інфекційна хвороба, характеризується рецидивуючою лихоманкою, лімфаденітом і поліморфними висипаннями. Збудник: спіралеподібні бактерії Spirillum minus, Treponema japonicum, Spirocheaeta sodoku. Резервуар і джерело інфекції: інфіковані щури і миші, заражені від щурів собаки, кролики, білки, ласки. Зараження людини відбувається після укусу зараженою твариною, у якої збудник міститься на слизовій оболонці рота, а також в крові, тканинах і органах. Природна сприйнятливість людей висока. Від людини до людини захворювання не передається. Хвороба зустрічається на всіх континентах, що обумовлено широким розповсюдженням гризунів. Уражується в основному міське населення. Бактерія проникає через ушкоджені шкірні покриви. На ураженому місці відзначається слабо виражений первинний афект - почервоніння, набряклість, невеликий синець. Бактерії накопичуються в лімфатичних вузлах, де розмножуються і з кров'ю розносяться по всьому організму, осідаючи в різних органах і тканинах. На рані з'являється болючий інфільтрат темно-червоного кольору, на якому утворюється пухир, а потім виразка. Розвивається лімфангіт і регіонарний лімфаденіт. Інкубаційний період триває 1-4 тижні, частіше 10-14 днів. Захворювання розпочинається з симптомів інтоксикації, підвищення температури до 39-40°С і більше, ознобом, висипом і головним болем. Лихоманка зберігається 5-7 днів, потім з проливним потом спадає. Для Содоку характерні рецидиви: через 3-5 дн. після нормалізації температури, вона знову піднімається, досягаючи високих значень і зберігаючись протягом 2-4 днів. Число нападів може доходити до 10-20 і більше. Летальність в запущених випадках сягає 10%. Діагностика: грунтується на даних епідеміологічного анамнезу захворювання, аналізі клінічної картини, даних лабораторних методів дослідження. Лікування: пеніцилін і препарати тетрациклінової групи.