Шпанська мушка - шпанка ясенева - шпанська мушка аптекарська - Lytta vesicatoria - вид жуків сімейства наривників. Середнього розміру металево-зелений жук, рослиноїдний - харчується листям бузку, ясена, бузку, оливи, амурської бірючини, білої верби, іноді зустрічаючись на сливі, троянді і в'язі. Екстракт жуків використовується у фармакології, оскільки містить органічну сполуку кантаридин, яка в малих концентраціях є афродизіаком, а в великих - сильнодіючою отрутою для ссавців. L. vesicatoria поширена від Західної Європи до Східної Сибіру, часто зустрічається і в Україні. Специфічну речовину кантаридин, яким відомий жук, самці жуків використовують для приваблювання та стимуляції статевої поведінки самок під час спарювання. Під час дотику на суглобі між гомілкою і стегном виділяється жовтувата рідина, а з рота - травний секрет, обидва містять кантаридин. Кантаридин був вперше виділений і описаний у 1810 р. французьким хіміком П'єром Робіке, який продемонстрував, що саме він є головним агентом, який відповідає за агресивно-пухирчасті властивості цієї комахи. Кантаридин - отрута небілкового походження, при потраплянні на шкіру спричинює сильне подразнення, біль, печіння, появу пухирців, як від опіку. На той час вважалося, що кантаридин володіє такою ж токсичністю, як відомі тоді найсильніші отрути, як, наприклад, стрихнін. До цього феномен шпанської мушки був відомий і у середньовіччі, та його властивості використовувалася по-різному. Кантарид - порошок, що виготовляли з висушених і мелених жуків, у малих кількостях додавали в пахощі, використовували як засіб для підвищення потенції і як афродизіак. Однак при вдиханні пилу стовчених кантарід дуже сильно подразнюються і навіть обпікаються дихальні шляхи, а потрапляння всередину надмірної кількості цієї речовини викликає біль в животі, блювання, сечовипускання з кров'ю, гостре запалення нирок, розвиток ниркової недостатності, ураження печінки і центральної нервової системи.