Авокадо - вічнозелене субтропічне плодове дерево з сірою корою, широкою кроною і ламкими гілками, висотою до 15 м. Листя гострі, шкірясті, почергові, широколанцетовидні, знизу сизо-зелені. Квітки жовтувато-зелені, зібрані в китиці. Плід - велика грушоподібна кістянка, жовтувато-зелена, каштанова, чорно-пурпурова або чорно-фіолетова. М'якоть плоду тверда, зеленувато-жовта при повному дозріванні стає м'якою, ніжно-маслянистою, приємного не яскравого смаку, нагадує смак вершкового масла, яєчного жовтка і волоського горіха. Квітне в лютому-квітні, плоди дозрівають у вересні-листопаді. Культивується на Чорноморському узбережжі Кавказу, на плантаціях субтропічних культур. Місце походження - Мексика і Центральна Америка. Входить до переліку дуже цінних плодових рослин. З лікувальною метою використовуються плоди, насіння, листя. Листя збирають в лютому - квітні, плоди - у вересні-листопаді. Плоди містять до 30% жиру; 2% протеїну, 1,6% цукру, а також солі калію, кальцію, фосфору, магнію, в значній кількості - вітаміни А, В, С, D, Е, К та інші. Листя містять ефірне масло і гіркоту абокатин, що володіє таким ж властивостями, як і алкалоїд з плодів авокадо - теобромін. Шкірку плодів, листя і гілки використовують у народній медицині як глистогінний засіб і при при шлунково-кишкових захворюваннях. У зв'язку з високою калорійністю (яка не поступається м'ясу), вмістом легкозасвоюваних жирів, різних солей і різноманітних вітамінів, плоди авокадо є виключно цінним дієтичним продуктом. Їх успішно використовують при цукровому діабеті, гастритах зі зниженою кислотністю, анеміях, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі. Відвар насіння і листя застосовують при проносах і дизентерії.